Хто вперше підкорив Еверест?

Вперше висоту гори, відому під назвою Пік XV, було визначено в 1856 році учасниками британської геодезичної експедиції, яка працювала в районі Гімалаїв з 1802 року. Із-за того, що тривалий час Тібет і Непал були закриті для іноземців і назва Джомолунгма («Свята матір») була невідома європейцям, вони назвали її на честь ініціатора і колишнього керівника британської експедиції головного геодезиста Індії Джорджа Евереста.

Перша спроба піднятися на Еверест була здійснена в 1921 році англійцями Джорджем Меллорі і Гаєм Баллоком, які

досягли висоти 7005 метрів; в 1922 році Джордж Фінч,  знову англієць, використовуючи кисневий балон, піднявся на висоту 8320 метрів, ставши першою людиною, що подолала рубіж висоти у 8 тисяч метрів. Протягом наступних тридцяти рокі були здійснені інші численні спроби підкорити Еверест, але кращими досягненнями були 8550 метрів Меллорі (1924 рік) і 8611 метрів швейцарського альпініста Раймона Ламбера і непальця Тенцига Норгея (1952).

В 1953 році Норгей став учасником експедиції англійця Джона Ханта, до складу якої входило понад 400 чоловік, включаючи 382 носильників. Для підйому на вершину Евересту було сформовано дві пари альпіністів, до однією з яких увійшли Тенциг Норгей і Едмунд Хілларі, колишній новозеландський військовий, який вперше побував у Гімалаях в 1948 році. У березні експедиція створила базовий табір на висоті 7890 метрів. Першими на підкорення Джомолунгми 26 травня вирушили Том Бурдільйон і Чарльз Еванс, але вони були змушені повернутись після того, як у Еванса відмовило кисневе обладнання.

28 травня вирушили Хілларі і Норгей при підтримці ще трьох альпіністів. Того ж дня вони досягли висоти 8500 метрів, після чого група підтримки повернулась у базовий табір. Переночувавши, Хілларі і Норгей продовжили підйом і 29 травня 1953 року об 11-30 піднялись на найвищу точку планети. Вони пробули на ній близько 15 хвилин, зробили знімки на підтвердження свого досягнення, Хілларі вбив хрест, отриманий від Ханта, а Норгей залишив у снігу цукерки.

А вже після Хілларі і Норгея до Евересту з різних сторін підбиралися сміливці з багатьох країн світу. Для когось це ставало просто особистим подвигом, інші ставили історичні рекорди.

 На Евересті за 60 років загинуло понад 200 осіб. До 90-их років смертність тут становила рекордні 37%, в останні роки знизилася до 4%. Навіть на сусідніх гімалайських піках, теж вище 8000 метрів, цей відсоток вищий. Але саме на Евересті смерть набуває самий драматичний відтінок. Тут помирають не тільки від травм і втоми, а часто із-за марнославної байдужості інших людей.