Назва “Шпиці” добре описує настрій цієї гори. Природні кам’яні насипи подібні до велетенських веж. Розташовані на висоті більше 1800 метрів, вони вражають глядача масштабом, утворюючи цілі кам’яні коридори. Кожна брила — до 40 метрів заввишки.Вершина Шпиць входить до масиву Чорногора і розташована на північний схід від головного хребта. Скелі утворилися після давнього зледеніння.
Дорогою до Шпиць все зелене, вкрите трав’яними і кущовими альпійськими луками. Багато чорниці, якою можна добряче об’їстися в сезон (ягідний сезон для Карпат починається в липні і триває майже до осені). З вершини відкривається чудовий краєвид на Чорногірський хребет, ліворуч видно Бребенескул, Дземброню, Вухатий Камінь, праворуч — Туркул, Говерлу, Петрос. А ще — струмки, що стікають із високих гір донизу, так звані Гаджинські водоспади.
Хоча гора й розташована поруч із популярними маршрутами по Чорногорі, та вершина Шпиць лежить не біля хребтової стежини, тож туристів на ній не так багато. А от пастухів, які виходять на все літо в гори із вівцями чи конями, тут можна зустріти часто. На Шпицях у хорошу погоду зазвичай тихо та спокійно. Проте як тільки на Чорногорі з’явиться натяк на вітер та дощові хмари, тут вже буде ледь не гроза: погода на Шпицях зазвичай гірша, ніж деінде поруч. Кам’яні скелі ніби притягують дощ. Але туман й хмари тільки додають цьому місцю своєрідного шарму та загадковості.
За легендами, тут похований Олекса Довбуш — місцевий герой та ватажок руху опришків. Зізнатись, гуцули завжди «ховають» Довбуша біля великих каменів (справжнього ж місця не знає ніхто). Здогадок про те, де знайшов спокій карпатський Робін Гуд — багато, але версія про Чорногору — найімовірніша, бо саме на Чорній горі Довбуш заповідав його поховати. Ще у 1887 році тут був побудований перший прихисток для туристів, виставлені вказівники, зроблене туристичне маркування для сходження на вершину.
Сміливці неодмінно зажадають порцію адреналіну і вилізуть на велетенські скелі, проте треба бути вкрай обережним, бо кам’яні насипи гострі, наче ножі, і знаходяться на шаленій висоті. Краще знайдіть вдалий ракурс і зробіть влучне фото з безпечного місця. Все ж хочеться видертись нагору? Приїздіть у складі альп-групи чи разом зі скелелазами — на Шпицях інколи проводять тренування і ті, й інші. Сюди, щоправда, значно важче нести спорядження, ніж на популярні для лазіння Скелі Довбуша, тому раптово застати групу на скелях — велика вдача.
Немає коментарів:
Дописати коментар