14 листопада - день в історії географії

Річка Ніл є однією з найвідовіших річок світу, і напевно немає того хто не знає про її місце положення, та що не одне десятиліття вона вважалася найдовшою річкою світу (з 2013 року першість займає річка Амазонка). 

Назву Ніл має річка після злиття двох річок Білого та Блакитного Нілу. Білий Ніл бере свій початок з озера Вікторія, а Блакитний Ніл витікає з
озера Тана.   

Ніл був відомий ще в роки до нашої ери, і такі видатні географи як Ератосфен та Птолемей намагалися встановити його витоки, але в свій час їм цього зробити не вдалося. Лише через декілька століть, витоки Блакитного Нілу відкрив англійський мандрівник Джеймс Брюс. 

Дж. Брюс шотландський письменник та мандрівник. Більшість своїх подорожей здійснив країнами Європи та Африки. У 1768 році він вирішив спробувати знайти витоки Блакитного Нілу, який на його думку брав початок в Ефіопії. Більше двох років, ризикуючи життям, він витратив на його пошуки, що нарешті отримали успіх. 

 14 листопада 1770 року, у другій половині дня, коли експедиція піднялася на висоту 9,5 тисяч футів, вони побачили вдалені церкву, та болото з невеликим пагорбом, що і було витоком Блакитного Нілу. 

Сьогодні більшість істориків не можуть дійти згоди, хто саме  з європейців вперше відкрив витоки Блакитного Нілу, бо крім Джеймса Брюса  відкриття витоків річки, вважають, належить Педро Паесу, і в память про цю подію тут і була збудована церква, яку побачили мандрівники з експедиції Брюса. 

Також про витоки Блакитного Нілу у своїй праці, 1669 року, описував Джеронімо Лобо. Як встановили сучасні дослідження, описи витоку, природнього світу, в його книзі зображені досить детально та відповідають дійсності. 

Ще за свого життя Джеймс Брюс оскаржував відкриття витоків як Паеса так і Лобо.
В 1774 році Брюс повернувся до Лондона. Згодом  він випустив книгу, про свою мандрівку, але вона піддалася значній критиці вченими-дослідниками того часу, які виказували недовіру результатам його дослідження.