Вчені виявили Велику Адрію - материк, який загинув в потужному зіткненні з Європою.
Крок за кроком геологи реконструювали майже 250 мільйонів років історії таємничого континенту, давно похованого під сьогоднішньої Південною Європою. Від давньої «Великий Адрії» (Greater Adria) залишилися лише вапняки сучасних гір і осадові породи на дні нових морів. Відновлення її минулого зажадало колосальної праці, збору і аналізу величезної кількості зразків. Результати цієї роботи вчені повідомляють в статті, опублікованій в журналі Gondwana Research, передає Naked Science.
Дув Ван Хінсберген (Douwe Van Hinsbergen) і його колеги відзначають, що історія Великої Адрії була яскравою і не дуже довгою. Континент утворився, відколовши від Гондвани близько 240 мільйонів років тому (суперконтинент Гондвана колись об'єднував території сучасної Африки, Південної Америки, Антарктиди, Австралії, Аравійського півострова і Індії). Перший час Адрія повільно, на кілька сантиметрів на рік, рухалася на північ, розвертаючись проти годинникової стрілки.
В результаті 140 мільйонів років тому вона перетворилася у велику - приблизно з острова Гренландія - територію, здебільшого покриту мілководними морями, які активно накопичували придонні опади. А десь між 120 і 100 мільйонами років тому континент зійшовся з північною частиною Європи - з краєм колишнього суперконтиненту Лавразии. Велика Адрія розкололася і здебільшого занурилася під неї, так що лише окремі фрагменти залишилися неглибоко під поверхнею. Сьогодні останки Адрії можна зберігаються на території всієї Південної Європи і Близького Сходу, від Іспанії, через все Середземномор'я і до Ірану.
Автори відзначають, що узгодження і проведення робіт в десятках різних сучасних країн зажадали особливих зусиль. На ретельний збір і фіксацію зразків у них пішло в цілому більше десяти років. Однак, уважно відстежуючи орієнтацію магнітних мінералів, геологи зуміли реконструювати рух Великий Адрії не тільки в часі, але і в просторі.
Немає коментарів:
Дописати коментар