Орієнтовні вимоги до змісту ДПА для учнів 9 класу 2019/2020 н.р.

 Наказ МОН України № 1332 від 23.10.2019 року «Про деякі питання проведення в 2019/2020 навчальному році державної підсумкової атестації осіб, які здобувають загальну середню освіту.»

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
23 жовтня 2019 року № 1332

ПЕРЕЛІК
навчальних предметів, із яких у 2019/2020 навчальному році проводиться державна підсумкова атестація осіб, які завершують здобуття базової середньої освіти (у 9 класах закладів загальної середньої освіти)

1. Українська мова.

2. Математика.

3. Один із навчальних предметів зі списку (за рішенням педагогічної ради закладу освіти, затвердженим наказом керівника закладу освіти):

1) біологія, всесвітня історія, географія, зарубіжна література, іноземна мова (англійська, іспанська, німецька або французька мова відповідно до освітньої програми закладу освіти), інформатика, історія України, основи правознавства, українська література, фізика, хімія — для учнів класів з українською мовою навчання, у яких не вивчається мова національної меншини чи корінного народу;

2) біологія, всесвітня історія, географія, література, іноземна мова (англійська, іспанська, німецька або французька мова відповідно до освітньої програми закладу освіти), інформатика, інтегрований курс «Література», історія України, мова національної меншини, мова корінного народу, основи правознавства, українська література, фізика, хімія — для учнів класів з навчанням або вивченням мови національної меншини.

Генеральний директор директорату дошкільної та шкільної освіти                 

                                                                            А. Осмоловський

У ході підготовки завдань для проведення державної підсумкової атестації з географії вчитель має забезпечити перевірку закладених у оновлених навчальних програмах очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які включають змістовий, діяльнісний, ціннісний та світоглядний компоненти. Реалізація компетентнісного підходу до освітньої діяльності учнів забезпечується системою перевірки й оцінювання навчальних результатів, яку вчитель формує опираючись на можливості та інтелектуальний потенціал учнів, використовуючи місцевий, в тому числі, краєзнавчий матеріал. Одним із засобів формування, перевірки та оцінювання рівня сформованості предметних географічних компетентностей є застосування компетентнісно-орієнтованих завдань, які дозволять визначити здатність учнів використовувати природничо-наукові знання у ситуаціях, що близькі до реальних та пов’язані з різноманітними аспектами навколишньої дійсності: життя школи, суспільства, особистого життя учнів тощо. Використовуючи сучасні методи, види, способи і прийоми контролю навчальних досягнень учнів з географії, вчитель розробляє алгоритми проектування і застосування компетентнісно-орієнтованих завдань з географії, які компонуються у дидактичні тести, і є системою запитань та поступово ускладнених завдань специфічної форми, що забезпечує якісну, ефективну та об’єктивну оцінку структури й вимірювання рівня сформованості предметно-географічних компетентностей учнів. Змістове наповнення завдань передбачає формування не лише знань, а й способів діяльності, здатності застосовувати вивчене у різноманітних навчальних і життєвих ситуаціях, висловлювати власні судження, обґрунтовуючи їх, здійснювати логічні міркування, оцінювальні дії, формулювати висновки тощо.

Зміст завдань має сприяти формуванню в учнів, крім предметної,    також ключових компетентностей: уміння вчитися, спілкуватися    державною, рідною та іноземними мовами, математичної, соціальної, гендерної, громадянської, загальнокультурної, підприємницької,  здоров’язбережувальної компетенції. За таких умов вимірюється не рівень опанування конкретним географічним змістом, а здатність і готовність застосування загальнонавчальних і предметних знань та умінь. Такими завданнями передбачено використання наукових методів дослідження або обґрунтування певних положень на основі як освоєних знань і умінь, так і спостережень та досліджень. Реальні задачні ситуації мають бути пов’язані з актуальними проблемами, які виникають у житті кожної людини (розрахунки, роботи з картами, усвідомлення наслідків глобального потепління, вирубки лісів тощо).

Важливу роль у реалізації компетентнісного підходу мають відіграти навчальні завдання, що спрямовуються на пояснення фактів, процесів, явищ, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, відкриття нових знань або способів дій, розв’язання проблем практичного характеру, робота з контурними картами тощо для забезпечення у процесі перевірки практичного значення вивченого, застосування набутих знань та вмінь у нестандартних, змінених умовах. Через компетентнісно-орієнтовані завдання, можлива також реалізація наскрізних змістових ліній: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність», які є засобом інтеграції ключових та загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів.

Зміст окремих завдань варто спрямувати на формування (ціннісний компонент) мотиваційної сфери (визначення потреб, мотивів, намірів, цілей, прагнень); соціальних цінностей (почуття патріотизму, національної самосвідомості); особистісних цінностей (гуманність, працелюбність, чесність, правдивість тощо); соціальної поведінки; громадянської позиції, інших моральних якостей особистості, її поглядів, переконань, життєвих пріоритетів.

Тематичне наповнення завдань вчитель готує за навчальною програмою за курси з 6-го по 9-й клас, при цьому важливо узгодити тестові завдання за темами та врівноважити за ступенем складності. Для проведення атестації вчитель на свій розсуд готує декілька варіантів завдань за відповідною формою. Кожен варіант має тестові завдання різних типів і рівнів складності, зокрема:

1) завдання з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох запропонованих використовують для оцінювання знань географічних понять, термінів, умінь працювати із джерелами інформації (всього 8 завдань, з них кожні 2 завдання формуються за темами від 6 по 9 клас);

2) завдання на визначення відповідності передбачають вибір взаємопов’язаних понять, явищ, процесів і встановлення між ними логічних зв’язків (4 завдання, кожне  завдання формується за темами від 6 по 9 клас);

3) завдання, що містять сім варіантів відповідей, три з яких є правильними, використовують для перевірки здатності виявляти характерні ознаки окремих об’єктів і явищ, перелік окремих об’єктів, процесів, явищ тощо (4 завдання, кожне завдання формується за темами від 6 по 9 клас);

4) два завдання (одне з яких стосуватиметься курсу «Україна у світі: природа населення», а інше – «Україна і світове господарство»), що передбачають розгорнуту відповідь на поставлені запитання і забезпечать можливість перевірки вміння учнів висловлювати власні думки, наводити аргументи, складати географічні характеристики, описувати географічні процеси і явища, робити висновки, застосовувати знання і вміння у новій ситуації, порівнювати географічні об’єкти і явища, пояснювати розвиток і просторове поширення географічних процесів і явищ на основі виділення їх істотних ознак, встановлювати риси подібності та відмінності, переваг та недоліків природних та економічних умов, уміння застосовувати наявні знання і компетенції для вирішення запропонованого завдання;

5) два завдання, що передбачають для отримання правильної відповіді виконання певних математичних розрахунків з відповідним записом у бланку відповідей; (завдання формуються за темами від 6 по 9 клас)

6) також необхідно розробити одне завдання на контурній карті, що передбачає нанесення на карту інформації відповідно завдання та розробку легенди карти. Це завдання даватиме змогу визначити картографічну грамотність та знання особливостей просторового розміщення об’єктів і явищ. Під час виконання завдання учням потрібно розробити легенду карти за всіма правилами і картографічними вимогами, а потім виконати завдання на контурній карті. Виконуючи завдання на контурній карті, всі позначення і записи здійснюються тією ж ручкою, що й інші завдання. (завдання формуються за темами від 6 по 9 клас). Для підготовки завдання пропонуємо підготувати контурні карти світу та України, а завдання формувати з врахуванням формату карти.

Отже, кожен варіант такої атестаційної роботи налічуватиме: 16 тестових завдань різного типу і рівня складності; два завдання, що передбачають розгорнуту відповідь на поставлені запитання; дві географічні задачі; 1 завдання на контурній карті.

Для класів з поглибленим вивченням географії пропонується додати до атестаційної роботи ще два завдання: одне – практичного спрямування, а друге – теоретичного, творчого характеру.

На виконання атестаційної роботи відводиться 90 хвилин. Для класів з поглибленим вивченням географії — 120 хвилин.

Виконання атестаційної роботи не передбачає використання атласів та інших джерел картографічної та візуальної інформації.