Використання ДЗЗ під час навчання

 Дистанційне зондування землі або ДЗЗ, точно стане у пригоді вчителям географії, біології та екології, адже онлайн-ресурси, пов’язані з ДЗЗ, здатні стати чудовою альтернативою контурним мапам та базою для навчальних проєктів. Ідеями таких проєктів та ділиться лектор інтернет-конференції «Сучасні інтернет-ресурси для організації ефективного навчання» – Владислав Голод.

Сфери застосування ДЗЗ

Дистанційне зондування землі – це спостереження поверхні Землі авіаційними і космічними засобами, спорядженими різноманітними видами знімальної апаратури. Супутники або літаки фіксують випромінювання, що відбивається від поверхні землі, а згодом аналізують його. Завдяки цьому ми можемо отримати вельми багато корисної інформації. 

Зазвичай виділяють наступні напрямки застосування супутникових знімків:

• атмосферний моніторинг;
• моніторинг морів і океанів (водойм);
• моніторинг землі;
• дослідження клімату;
• управління надзвичайними ситуаціями та оборона.

Важливою перевагою ДЗЗ є те, що супутникові знімки являють собою новий і сучасний інструмент, що знадобиться дітям у майбутньому, тоді як звичайні контурні мапи обмежують можливості у дослідженні актуальної кліматичної або географічної ситуації у світі. 

Цікаво знати: згідно з опитуваннями, понад 60% дітей хочуть використовувати супутникові та електронні мапи в навчанні. 30% висловилися за змішане використання електронних та звичайних контурних мап. 

1. Платформа супутникового моніторингу EO Browser

Для роботи з платформою, вам необхідно лише зареєструватися, а після цього ви отримаєте доступ до тисяч супутникових знімків. Які навколишні об’єкти можна дослдити за допомогою супутника?

Наприклад: 

• об’єм води у водосховищах Криму або в Кременчуці;
• розбудова Троєщинського району в Києві з 1985 року до сьогодні;
• моніторинг концентрації NO2 в атмосфері над Києвом (у різні роки й місяці, в тому числі під час карантину);
• вплив видобутку бурштину на Рівненщині на місцеві ліси та ґрунти (EO Browser дозволяє порівняти два знімки за різні роки);
• чи правдива новина про пожежу в лісах на Закарпатті, чи пожежею прикрили незаконну вирубку?

Аби налаштувати браузер, введіть у пошук місто чи країну, які хочете дослідити, а потім рік та місяць, і виставте фільтр (дозволяє побачити температуру, локалізацію пожеж чи димових хмар, рівень забруднення, кількість зелених насаджень).

2. Land cover 2017 та Global Land cover

Land cover – сайт, що відображає земний покрив на всій території Європи. Global Land cover – аналогічний ресурс, але, на відміну від першого, тут можна побачити всю територію Землі. Тут ви побачите водойми, міста, площу оброблених під посіви земель, лісових угідь тощо. Оберіть необхідний квадрат на загальній мапі, введіть параметри, які вас цікавлять та завантажуйте готову мапу з необхідними показниками. 

3. Дані про пожежі від NASA FIRMS та система раннього попередження Copernicus

NASA FIRMS допомагає моніторити пожежі, що відбуваються по всьому світу. Завдяки аналітичному матеріалу ви побачите, коли протягом року найчастіше відбуваються пожежі, як вони рухаються і наскільки великий їхній масштаб. Варто врахувати, що сайт веде моніторинг завдяки визначенню високої температури, тож може позначати як області пожеж великі промислові підприємства (як ті, що розташовані в Маріуполі).

Сайт Copernicus допоможе не лише віднайти, але й спрогнозувати пожежі чи паводки. Супутник постійно моніторить сухість земного покриву та кількість опадів. На основі цих даних прогнозується ймовірність стихійного лиха. Завдяки саме цій програмі було спрогнозовано один із паводків на річці Дністер, у притоках якої фіксувалось чимало опадів.

4. Bluedot та Global Forest Watch – моніторинг водойм та площі лісів

Два сайти, що допоможуть моніторити пересихання/наповнення водойм та зникнення/відтворення лісів. Великою перевагою Bluedot є те, що сюди занесено чимало українських водойм, як, наприклад, Куяльницький лиман в Одесі, динаміку води у якому можна вивести у вигляді графіка. Що ж до Global Forest Watch, то він покаже, які ділянки лісу відновились, а які зникли, та відсоток втрачених лісів за певний період часу.

Джерело