24 квітня - день в історії географії

24 квітня 1884 року — Грінвіч затверджений як місце проходження нульового меридіана.

Що називають нульовим меридіаном та яке він має значення ви дізнаєтеся прочитивши цю статтю.

Всю нашу планету розділяють умовні лінії: паралелі та меридіани, які небхідні для визначення географічних координат. Паралелі - це лінії, що проходять паралельно до екватора, а меридіани - з'єднують північний та південний полюси. 

До кінця ХІХ ст. не існувало єдиної системи відліку координат, що створювало багато проблем для в першу чергу для
моряків, які блукали в морях та океанах, а деколи навіть розбивалися на кораблях. 

Тому було вирішено започаткувати єдину в усьому світі систему відліку географічних координат. Для цього потрібно було обрати звідки починати відлік меридіанів. У 1884 році відбулася Міжнародна конференція в столиці США Вашингтоні, де було запропоновано  прийняти за початковий нульовий меридіан, той, що проходить через Королівську Грінвіцьку обсерваторію, яка знаходиться в Англії в місті Грінвіч. На конференції були представники 25 країн світу, і 22 із них підтримали цю пропозицію. З того часу відлік географічних координат ведеться від нульового Грінвіцького меридіана, від якого відраховують довготу від 0о до 360о , також він поділяє нашу планету на східну та західну півкулі. 

Крім цього, Грінвіцький меридіан є початком відліку часу. Ця необхідність викликана тим, що наша планета має форму кулі і час відрізняється на кожному меридіані. Землю розділили на 24 часових пояси. Кожен часовий пояс має протяжність 15о       (360о  / 24 = 15о). 

Так наприклад, коли на нульовому Грінвіцькому часовому поясі 12 година дня, то у Києві  у цей час 14 година дня, а у Вашингтоні лише 7 година ранку, а в Сіднеї (Австралія) буде в цей час вже 10 година вечора.